Малишківці в проєкті "Єдині": Євгенія Дубова

Голова нашого факультету завжди активна та старанна! Євгенія Дубова  крокує вперед не лише поряд із Малишками, але і з "Єдиними". Вона допомагає, надихає, залучає, комунікує та координує, а ми – пишаємося. Час дізнатися про те, коли вона все встигає та що мотивує її на нові звершення.

Яка твоя посада в проєкті?

Координаторка модераторів чатів підтримки.

Як довго ти волонтериш у проєкті? З чого почався твій шлях?

Волонтерю досить давно, від другого потоку курсу. Тобто майже рік. Шлях мій у проєкті розпочався дивно. Мені, як більшості, не пропонували, а навіть відмовляли. Думаю, не тому, що не хотіли бачити в проєкті, а хвилювались за ресурс та вільний час. Софія Денисюк просила знайти модераторів чатів підтримки серед студентів факультету. Оскільки тема мені дуже близька і було цікаво спробувати - напросилася сама. Довгий час була просто модератором чатів, а вже близько шести місяців працюю координатором. 

Чи пам’ятаєш ти своїх перших учасників? Які були перші враження?

Звичайно, пам‘ятаю. Це люди, які із запалом в очах, безмежною мотивацією та захопленням прагнули осягнути рідну мову. Коли дивишся на старання учасників - ще більше віриш у ту справу, яку робиш. Саме вони нам демонструють, що ми на правильному шляху. 

Що тебе надихає у цій діяльності?

Певно, як і всіх, - люди. І те, що вони залишаються з нами багато-багато потоків. Їх вдячність і щирі слова - те, що змушує не зупиняти цю справу. Коли вони ділять з тобою своєю історією, мотивацією, радощами та проблемами - розумієш, що ти там, де маєш бути. 

Чи складно тобі знаходити підхід до учасників?

У моєму випадку до модераторів. Зовсім ні, адже ми всі - одна команда і маємо одну ціль. Я захоплююсь їх щирістю, готовністю допомогти і тим, що вони залишаються з нами уже багато потоків. Спілкування з ними дуже легке та атмосферне. За це я їх дуже люблю і ціную. І не тільки я, а й учасники. 

Що ти можеш побажати людям, які хочуть стати частинкою цього проєкту?

Слухати своє серце. Не боятись спробувати. Як показує практика - це дуууже затягує. Тож хочу побажати енергії та терпіння. Якщо ти знаєш, що можеш бути корисним і допомогти хоча б одній людині перейти на українську - чекаємо тебе в команді.