Чоловік тричі дивний буває: коли народжується, коли одружується і коли помирає

Чоловік тричі дивний буває: коли народжується,

коли одружується і коли помирає

Ви знали, що за народними звичаями, дівчина могла сама посватати хлопця, а він не мав права відмовити, бо це вважалося гріхом?

Цікавинки про народні весільні обряди дізналися 1 квітня студенти 1,2 та 3 курсу Інституту української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка від відомого етнографа, викладача КНУ імені Т.Шевченка Валентини Кирилівни Борисенко.

Валентина Кирилівна справді талановитий та надзвичайний науковець. Вона самотужки відвідала 1 500 сіл по всій Україні. Має понад 150 публікацій, з них три монографії й 5 у співавторстві, посібники, 120 наукових статей.

Лекція справді була цікавою. Студенти довідалися багато цікавих і раніше не відомих фактів про весільні обряди. Наприклад, звичаї на Лівобережній та Правобережній Україні часто відрізнялися, що було спричинено різним культурним впливом. І якщо на південно- та північно-східній території був помітний плив російських традицій (обрад сватання проводила свашка – жінка з роду чоловіка), то за Дніпром найчастіше сватати ходили свати – один або два чоловіки. Або давній обряд дівич-вечора. Відомо понад 34 назви цього дійства. На Лівобережжі (північні райони Луганщини, Донеччини, Харківщини, південні Сумщини) дівчата ходили «прощатися з дівуванням» у хату, де завжди відбувалися вечорниці. На Київщині хлопці, «прощаючись з парубкуванням», спускали по річці труну. А на Закарпатті, де вечорниці були непопулярні, дівчата збиралися в хаті нареченої.

Ще одним цікавим обрядом було випікання короваю. До його випікання брався увесь рід. Валентина Кирилівна поділилася, що в одному лише селі Скибинці, що на Київщині, записала понад 65 обрядових пісень, пов’язаних із цим звичаєм.

Студенти залишилися задоволеними і подякували Валентині Кирилівні за цікаву та пізнавальну лекцію:

Юлія Герасимчук, 108-уп: «Менідужесподобалося. Для людини,яка на весіллібула 2 рази за життя, – цебуло дуже пізнавально. Люблю дізнаватися щосьподібне. Традиції, обряди – це нереально цікаво».

Лілія Каштан, 108-уп: «Багато нової, цікавої інформації. Захопливі оповіді. Простота викладу матеріалу. Цікаві факти з історії традицій українського народу».

Юлія Бутенко, 108-уп: «Дізналися багато нового про весільні обряди наших предків і те, що майже нічого не змінилося. Дізналися про весільне коло: хлопець йде до дівчини, там святкують, потім веде її додому. Дізналися, що дівчина могла засватати хлопця, а він боявся відмовити».

Альона Коросько, 105-ур: «Лекція про обряди весілля на наш час дуже актуальна, бо все частіше ми повертаємося у своємужитті до традицій наших предків. Особисто я отрималабагатояскравихвраженьвідрозказаного і щебільшезацікавилася цією темою».

Горлач Поліна,

205 ур