Історія кафедри української мови

         Історія кафедри української мови розпочинається з циклової комісії слов’янського мовознавства Київського інституту народної освіти, створеного 1920 р. на базі університету та Вищих жіночих курсів. Цикловою комісією, а потім протягом 1920 – 1937 рр. кафедрою керував видатний     славіст М.Грунськийавтор численних розвідок із славістики, історії вітчизняного мовознавства, педагогіки. На кафедрі працювали такі провідні вчені, як М.Калинович, Є.Тимченко. У 1937 р. кафедру очолив видатний мовознавець професор О.Синявський, з науковою та педагогічною діяльністю якого пов’язані визначні досягнення мовознавчої науки, зокрема нормування української літературної мови, дослідження теоретичних проблем фонології, культури мови, діалектології, створення правопису української мови. У тому ж 1937 р. професор О.Синявський став жертвою тероруспрямованого на знищення української інтелігенції. До 1950 р. кафедру очолював доцент Б. Куликавтор підручників з української мови для вищої та середньої школи.

        Протягом 1937 – 1941 рр., а також у перші повоєнні роки на кафедрі працював видатний мовознавець професор М. Жовтобрюх, який не припиняв викладацької роботи й пізніше, працюючи в Інституті мовознавства імені О.Потебні НАН України. Професору М. Жовтобрюхові належать визначні праці з історії української мови, історії українського мовознавства, а також численні підручники й посібники для студентів-філологів.

         1950 року на базі кафедри створюються дві: кафедра української мови і кафедра російської мови. Протягом тривалого періоду (1950-1976 рр.) кафедрою української мови керував доктор педагогічних наук, професор А.Медушевськийавтор фундаментального дослідження з методики вивчення фонетики і морфології української мови в середній школі, шкільного підручника з синтаксису української мови, співавтор і відповідальний редактор підручника для педінститутів “Сучасна українська літературна мова”. На кафедрі було відкрито аспірантуру з фаху 10.02.01 – українська мова, а в Інститутіспеціалізовану вчену раду з захисту дисертацій за цією спеціальністю, яку очолив професор А.Медушевський.

        У 50-і рр.. на кафедрі працювали М.Бойчуквідомий дослідник проблем історії української мови, видавець писемних пам’яток; Б.Куликавтор післявоєнних підручників з української мови для середньої і вищої школи; М.Тищенкоспівавтор (із А.Медушевським) підручника з української мови для середньої школи, О.Пархоменко, який написав підручник з української мови для педучилищ, Ф.Жилко, перу якого належать наукові розвідки з фонетики і фонології; з 1953 р. працює на кафедрі української мови випускниця факультету української мови і літератури й аспірантури М.Плющ.

         З 1976 по 1980 рр. кафедру української мови очолював доктор філологічних наук, професор В. Лобода, якому належать монографічні праці, присвячені аналізові топонімії Побужжя, дослідження з проблем історичного синтаксису української мови, розділи у підручнику “Сучасна українська літературна мова”, що вийшов двома виданнями.

         На кафедрі працювали доцент О. Бликавтор шкільних підручників та посібників з української мови; доцент О. Бріцинадослідниця лінгвістичної спадщини О. Потебні і автор посібників з української мови для вищої школи; професор Л. Мацькодослідниця проблем стилістики української мови, співавтор підручників з української мови для вищої та середньої школи; Н.Кучеренко, науково-методична діяльність якої була зосереджена на створенні практичних навчальних посібників з української мови; доцент В.Войцехівська, наукові зацікавлення якої зорієнтовані на дослідження специфіки простого речення, зокрема, реалізації в ньому синтаксичної специфіки дієслова; доцент Л.Марченкодослідниця лексичної синоніміки української мови; доцент Н.Шкуратянаавтор праць з методики викладання української мови, підручників і посібників для середньої та вищої школи; доцент А.Очеретний, праці якого були присвячені дослідженню діалектної лексики української мови, а також доценти Л.Давидова і Г.Довженко, праці яких були присвячені проблемам синтаксису української мови.

        З 1981 р. по 2006 р. кафедру очолював доктор філологічних наук, професор А.Грищенко. Праці професора, академіка Академії педагогічних наук, Академії вищої школи України, заслуженого діяча науки і техніки України А.Грищенка присвячені питанням синтаксису, морфології та словотвору української мови в синхронному й діахронному аспектах. Крім двох монографій, йому належать великі за обсягом розділи в таких фундаментальних працях, як “Сучасна українська літературна мова. Синтаксис” / За ред. О.Мельничука, “Історія української мови” (“Морфологія” і “Синтаксис”), “Словотвір сучасної української мови”, “Украинская грамматика”, “Морфологічна будова української мови” та ін. Участь професора А. Грищенка в написанні праці “Історія української мови” в 4-х книгах відзначена премією імені І. Франка НАН України. Під керівництвом А. Грищенка створено підручник для філологічних факультетів  університетів та інститутів “Сучасна українська літературна мова” (перше видання – 1993 р., друге – 1997 р., третє – 2002 р.). Як член Національної правописної комісії при Кабінеті Міністрів України професор А.Грищенко бравактивну участь у роботі над новою редакцією “Українського правопису”, зокрема, над розділом “Правопис слів іншомовного походження” (Український правопис (проект найновішої редакції). – К.: “Наукова думка”, 1999. – С. 148 – 163). Йому також належить значна кількість статей в енциклопедії “Українська мова” (К.:“Українська енциклопедія” ім. М.П. Бажана, 2000. – 750 с.).Під керівництвом і за найактивнішоюбезпосередньою участюА.Грищенка створено галузевий стандарт вищої освіти бакалавра за спеціальністю 60101000 “Педагогіка і методика  середньої освіти. Українська мова і література” напрямку підготовки 0101 – Педагогічна освіта.

         Тривалий період працювали на кафедрі: доктор філологічних наук, професор С.Бевзенко відомий науковій громадськості як визначний фахівець, у працях якого знайшли кваліфікований аналіз різноманітні проблеми історії та діалектології української мови. Не втрачає актуальності видана ним 1960 р. “Історична морфологія української мови” (“Нариси із словозміни та словотвору”). Професору С.Бевзенкові належать численні дослідження з історичного синтаксису та діалектології української мови. Останній аспект наукових студій знайшов безпосереднє відображення в його підручнику “Українська діалектологія” для студентів-філологів. Професор С.Бевзенкоодин із співаторів академічної праці “Історія української мови. Морфологія”, відповідальний редактор важливої лексикографічної праці “Інверсійний словник української мови”, автор монографічного дослідження з історії українського мовознавства.

        Доктор філологічних наук, професор Г.Удовиченковідомий дослідник синтаксису, важливі аспекти якого висвітлено в монографії “Словосполучення в сучасній українській мові”. Другим важливим аспектом наукової роботи професора Г. Удовиченка  стали питання фразеології української мови, зокрема, її лексикографічна інтерпретація.

       Професор Г.Удовиченкоавтор лексикографічних праць: однотомного словника ідіом української мови і двотомного словника фразеології. Згадані праціважливе джерело для ознайомлення з багатствами української мови, реалізованими в численних текстах художньої літератури. Професор Г.Удовиченко створив два посібники з курсу “Загальне мовознавство”, широко використовувані в навчальному процесі фахових кафедр.

         Протягом 1996-1998 рр. на кафедрі працював доктор філологічних наук, професор П.Дудик, наукові пошуки якого присвячені проблемі еліптичності, неповноти й односкладності речення. Він взяв участь у написанні праці “Сучасна українська літературна мова. Синтаксис” / За ред. О.Мельничука, у співавторстві з професором О.Дорошенком видав підручник для студентів “Вступ до мовознавства”. У його науковій діяльності гармонійно поєднуються теоретичні й лінгводидактичні аспекти досліджень, підтвердженням чого можуть бути підручники з синтаксису для вищої і середньої школи та методичні рекомендації до них.

       З 2006 року кафедру української мови очолює доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України М.Плющ, відзначена „Медаллю честі” в номінації „Жінка світу в галузі філологічних наук 200-2001” (Кембридж).     Професор М.Плющ належить до відомих дослідників, теоретичні мовознавчі студії яких знаходять практичне  втілення у підручниках і посібниках для вищої і середньої школи. Розпочавши свою наукову кар’єру з дослідження питань словотвору, професор М.Плющ присвятила дві монографічні праці (“Відмінок у семантико-синтаксичній структурі простого речення” та “Категорія суб’єкта і об’єкта в структурі простого речення”) власне теоретичним аспектам функціонування синтаксичної системи української мови. Крім того, вона взяла участь у написанні підручника “Сучасна українська літературна мова” / За ред.. А.П.Грищенка (1993 р., 1997 р., 2004 р.); як відповідальний редактор і співавтор підготувала підручник для філологічних спеціальностей “Сучасна українська літературна мова” (витримав шість видань: 1994 р., 2000 р.,
2001 р., 2003 р., 2005 р., 2006 р.), у написанні якого взяли участь також члени кафедри С.Бевзенко, Г.Козачук, О.Леута. Професор М.Плющ є автором праць „Граматика української мови. Морфеміка. Словотвір. Морфологія” (2005 р.), „Граматика української мови в таблицях”, методичних посібників “Словотворення та його вивчення в школі”, “Вивчення морфології у 5 – 6 класах” та ін. М.Плющ автор значної кількості статей в УРЕ (в 12-и т.), Літературній енциклопедії і в словнику „Українська мова. Енциклопедія”.

         Кафедра забезпечує викладання курсів “Сучасна українська літературна мова”, “Історична граматика української мови”, “Вступ до мовознавства”, “Загальне мовознавство”, “Старослов’янська мова”, “Українська діалектологія” в Інституті української філології (денна та заочна форма навчання), Інституті іноземної філології.

         При кафедрі української мови функціонує аспірантура й докторантура за фахом 10.02.01 – українська мова, випускники якої, крім НПУ імені М. П. Драгоманова, працюють у науково-дослідних інститутах НАН України, університетах України (Київському, Ніжинському, Сумському, Полтавському, Кам’янець-Подільському, Черкаському, Волинському, Запорізькому, Харківському, Миколаївському, Прикарпатському, Кіровоградському, Івано-Франківському, Луцькому), а також в інших навчальних закладах та установах.

         У докторантурі при кафедрі за тим же фахом виконали наукові дослідження й успішно захистили дисертації  професор В.Грещук (Прикарпатський університет) і професор В.Лучик (Кіровоградський педуніверситет).

Кафедра працює в тісному зв’язку з Інститутом української мови НАН України, а також підтримує тісні контакти з університетами зарубіжних країн, читаючи лекційні курси на педагогічному факультеті Кошицького університету в м. Пряшеві (А.Висоцький, М.Плющ), в Московському лінгвістичному університеті на перекладацькому факультеті (Л.Марчило), в Сегедському науковому університеті на факультеті славістики в Угорщині (Н.Ханикіна).

Колектив кафедри бере активну участь у виданні збірника наукових праць „Проблеми граматики і лексикології української мови”, залучаючи викладачів та аспірантів інших університетів.

Члени кафедри беруть активну участь у підготовці підручників з української мови для ліцеїв, коледжів, шкіл із поглибленим вивченням української мови (8-11 класи) (М.Плющ), навчальних посібників, збірників дидактичних матеріалів (Г.Козачук), тестів (І.Овчиннікова) та в роботі секції „Українська мова і література” експертної комісії Міністерства освіти і науки України з видань підручників і навчальних посібників для вищої школи (М.Плющ, Г.Козачук, А.Висоцький, О.Леута).