Вітаємо

Вітаємо

професора кафедри української мови

Ганну Олександрівну Козачук

з ювілеєм!

 У цей святковий світлий день,

Коли настав Ваш ювілей,
Ми щиро Вас вітаємо,
Добра і щастя Вам бажаємо.
Хай обминають Вас тривоги,
Хай Бог дасть щастя на путі,
Хай світла, радісна дорога
Щасливо стелиться в житті!
Тож не старійте і не знайте
в житті ні смутку, ані бід,
У серці молодість плекайте,
Живіть до ста щасливих літ!
Бажаємо світлої радості й сили,
Ласкавої долі, добра і тепла,
Щоб ласку Вам слало небесне світило,
Здоров’я наповнила рідна земля!

З повагою і любов’ю колектив Інституту української філології

Шановна Ганно Олександрівно!

      Ви прийшли в цей Богом дарований білий світ чарівної вересневої пори, коли уся природа одягає багряні шати осені, коли пожовклі верхів’я вдивляються в сині очі вічного неба. Осінь – пора мудрості, пора пізнання істини, вона щедро обдарувала Вас своїми коштовностями.

І пішли Ви у світ, багаті на неповторну жіночу вроду, чари виразних карих очей, мудрість і ласку материнську. І в тій життєвій дорозі є Ви невтомною трудівницею, з невичерпною енергією творите книжну мудрість, вкладаєте в юні душі любов до рідного слова.

Увсібіч від Вашого битого шляху розбіглося мереживо стежок і стежинок – то Ваші учні пішли в далекі світи переповісти іншим мудре слово своєї Вчительки. І понесли вони з собою щедро даровані часточки Вашого єства – творчий неспокій, шляхетність духу, любов до усього сущого на цій благословенній землі.

Сьогодні можна і треба говорити про важливі дати життя, які знаменували   Ваше зростання як педагога і вченого, але більше хочеться  говорити про ті зорі, що Ви запалювали в кожному із Ваших учнів, про ті зорі, що не згаснуть довіку , бо запалали вони з любові й віри у велич людського серця

і могутність людського розуму.

Вітаємо Вас, дорога наша Ганно Олександрівно, з ювілеєм і зичимо наснаги і здоров’я на довгі роки.

Хай буде з роси і води Вам!