програма вступного фахового випробування

 

„ЗАТВЕРДЖУЮ”
______________________
Ректор університету 
академік АПН України, 
професор Андрущенко В.П.
„____” __________ 200__ р. 


ГАЛУЗЬ ЗНАНЬ: 0302 Журналістика
НАПРЯМ ПІДГОТОВКИ: 6.030303 Видавнича справа та редагування









Голова атестаційної комісії 
Інституту української філології                                                                                                                                 А.В.Висоцький 



Програма вступного іспиту з редагування за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» (спеціальність «Видавнича справа та редагування», заочна форма навчання) охоплює теоретичний матеріал з дисциплін редакторсько-видавничого циклу, а саме: основ видавничої справи і редагування, історії видавничої справи та редагування, шрифтознавства, технічного редагування, типології помилок, редакторського аналізу і правки, коректури, макетування і верстки, систем верстки.
Програмою також передбачено перевірити уміння і навички студентів застосовувати теоретичні знання у практичній роботі, видавничо-редакторській підготовці видань різних видів.

Критерії оцінювання рівня підготовки спеціаліста 
(спеціальність «Видавнича справа та редагування»)
Загальні положення оцінювання результатів вивчення дисциплін редакторсько-видавничого циклу:
• урахування основної мети, що передбачає різноманітну підготовку редактора та видавця;
• урахування професійної спрямованості курсу, що визначає вивчення теорії в аспекті практичних потреб підготовки видавця і редактора.
Відповіді студентів оцінюються за рейтинговою та національною (чотирибальною) системою.

Норми і критерії оцінювання
Оцінка «відмінно» (А, 90-100 балів) ставиться студентові, який ґрунтовно висвітлив питання; продемонстрував викладені положення на прикладах; не припустився змістових, фактичних, логічних, мовленнєвих помилок; вдало зробив узагальнення, висновки; виявив розвинене, багате, точне, логічне мовлення.
 Оцінка «добре» ставиться студентові, який правильно висвітлив питання; продемонстрував викладені положення на прикладах, проте припустився незначних фактичних помилок (В, 80-89 балів); зробив невдалі узагальнення, висновки; не завжди коректно оформив думку, виявив недостатньо високу мовленнєву культуру (С, 70-79 балів).
 Оцінка «задовільно» ставиться студентові, який припустився помилок у відповіді; неповно, поверхово висвітлив зміст питань, невдало продемонстрував викладені положення на прикладах (D, 65-69 балів); невдало зробив узагальнення, висновки; виявив недостатньо високу мовленнєву культуру, невміння логічно, послідовно, грамотно висловлювати думку, вибудовувати науково-навчальний текст (Е, 60-64 балів).
 Оцінка незадовільно ставиться, якщо студент не відповідає на конкретне питання, а подає зайву (або другорядну) інформацію, безпосередньо не пов’язану зі змістом питання, а, отже, поверхово розкриває питання (FX, 35-59 балів); студент зовсім не відповідає на питання (X, 0-34 бали).











1. Основні завдання теорії видавничої діяльності та теорії редагування.
2. Етапи видавничого процесу (авторський, редакційний, конструювання, поліграфічного відтворення, тиражування, розповсюдження).
3. Мета і завдання редагування. Методи і методики редагування. Методологічна база редагування.
4. Особливості верстання віршованих текстів.
5. Автор рукопису. Групи авторів за типом повідомлення, за ступенем самостійності, за досвідом готування повідомлень).
6. Автор рукопису. Групи авторів за типом повідомлення, за майстерністю подання інформації, за обсягом тезаурусів та за переслідуваною метою.
7. Вимоги до подання рукопису до видавництва. Власний стиль видавництва.
8. Реципієнт. Групи реципієнтів за можливістю сприймання повідомлень різної синтаксичної складності, за рівнем знань структури повідомлення і за професійним рівнем.
9. Реципієнт. Групи реципієнтів за рівнем семантичної складності їх тезаурусів, за довільністю та за мотивами сприймання.
10. Редагування як синтез операцій контролю й виправлення. Межі усунення помилок і ступінь редагованості рукописів.
11. Коректурні знаки видалення і особливості їх застосування.
12. Коректурні знаки для заміни слів і речень і способи їх застосування.
13. Композиція рукопису. Види композиції. Особливості кожного виду композиції.
14. Коректура як навчальна дисципліна. Зв’язок коректури з іншими навчальними дисциплінами. Джерела вивчення коректури.
15. Типи і методи коректорського читання.
16. Лінгвістичні норми редагування.
17. Сучасні орфографічні норми української мови і важливість їх дотримання під час редагування рукопису.
18. Важливість дотримання психолінгвістичних, етичних, юридичних та інших норм під час редагування рукопису.
19. Визначення методів редагування. Формалізовані і неформалізовані методи редагування.
20. Межі втручання редактора в авторський оригінал.
21. Класифікація методів виправлення. Метод заміни і метод вставлення.
22. Класифікація методів виправлення. Метод перероблення. Кон’юнктурне виправлення.
23. Класифікація методів виправлення. Метод переставлення і метод видалення. Особливості їх застосування.
24. Класифікація методів виправлення. Метод заміни і метод вставлення. Особливості їх застосування.
25. Класифікація методів виправлення. Метод перероблення. Кон’юнктурне виправлення.
26. Поняття факту в редакторській практиці. Основні вимоги у роботі з фактами. Причини виникнення фактичних помилок.
27. Перевірка фактичного матеріалу. Вимоги, які ставляться до редактора у роботі з цифрами і цитатами.
28. Логічні основи редагування текстів. Закони логіки і їх значення у роботі з текстами. Причини виникнення логічних помилок.
29. Редакторська підготовка видань. Особливості редагування наукової літератури.
30. Редакторська підготовка видань. Особливості редагування підручникової літератури.
31. Редакторська підготовка видань. Особливості редагування текстів художньої літератури.
32. Редакторська підготовка видань. Особливості редагування текстів для дошкільнят та молодших школярів.
33. Особливості верстання драматичних текстів.
34. Редакторська підготовка видань. Особливості редагування довідкових текстів.
35. Редакторська підготовка видань. Особливості редагування газетних і журнальних текстів.
36. Особливості редагування перекладів.
37. Фактори, що впливають на якість видання. Гігієнічні вимоги до видань. 
38. Конструкція книги. Основні елементи книги ( книжковий блок і його компоненти, книжкові оправи та обкладинки, суперобкладинка).
39. Коректурні знаки переставлення і особливості їх застосування.
40. Коректурні знаки для шрифтових виділень і особливості їх застосування.
41. Коректурні знаки для виправлення технічних дефектів складання.
42. Видавничий рух в умовах дії Валуєвського циркуляру і Емського указу.
43. Видавнича діяльність товариства «Просвіта».
44. Книжкова справа в Україні до прийняття християнства, «Велесова книга».
45. Перші українські друкарні. Походження та освітній рівень українських друкарів.
46. Перша половина ХХ ст. Українська еміграція і друковане слово.
47. Коректура. Необхідність коректурного прочитання рукопису. Умови ефективної коректури.
48. Коректурний відбиток. Види коректурних відбитків. Вимоги до коректурних відбитків.
49. Коректурні знаки для заміни літер і особливості їх застосування
50. Коректурне виправлення. Види коректурного виправлення.

Література
Основна:
1. Партико З.В. Загальне редагування. Нормативні основи. – Львів: Афіша, 2001. – 416 с.
2. Іванченко Р.Г. Літературне редагування. – К.: Вища школа, 1983. – 247с.  
3. Жадько В. Основи журналістики та редакційно-видавничої справи. – К.: „СПД Жадько В.О.”, 2005. - 352 с.
4. Карпенко В.О. Основи редакторської майстерності. Теорія, методика, практика: Підручник. – К.: Університет „Україна”, 2007. – 431 с.
5. Різун В.В. Літературне редагування: Підручник. – К.: Либідь, 1996. – 240с.
6. Тимошик М.С. Історія видавничої справи: Підручник. – К.: Наша культура і наука, 2003. – 496 с.

Додаткова:
1. Антонова С.Г., Васильєв В.И. и др.. Редакторская подготовка зданий: Учебник / Под ред. С.Г.Антоновой. – М.: Логос, 2004. – 496 с.
2. Голуб И.Б.Конспект лекцій по літературному редактировинию.- М.: Абрис-пресс, 2004. – 382 с.
3. Грінченко Б. Про книги: як їх вигадано друкувати. – К., 1908. – 48 с.
4. Дейтус К.Сміт. Посібник книговидавця. – К., 1999. – 429 с.
5. Запаско Я., Мацюк О., Стасенко В. Початки українського друкарства. – Львів: Центр Європи, 2000. – 222 с.
6. Зелінська Н.В. Теоретичні засади роботи редактора над літературною формою тексту (літературне опрацювання тексту). – К.: УМК ВО, 1989. – 416 с.
7. Капелюшний А.О. Практичний посібник-довідник журналіста: Редагування в ЗМІ: Аналіз і перевірка фактичного матеріалу. – Львів: ПАІС, 2004. – 576 с.
8. Огієнко І. Історія українського друкарства. – К.: Либідь, 1994. – 448 с.
9. Петров С. Книжкова справа в Києві. 1861 – 1917. – К.: Екс-Об., 2002. – 376 с.
10. Поліграфія та видавнича справа. Російсько-український тлумачний словник. – Львів: Афіша, 2002.
11. Редактирование отдельных видов литературы / Под ред. Н.М.Сикорского. – М.: Книга, 1987. – 397 с.
12. Розум О. Таємниці друкарства. Поліграфія: минуле, сучасне, майбутнє. – К.: Техніка, 1980. – 143 с.
13. Сметанина С.И. Литературное редактирование для журналистов и сециалистов по свіязям с общественностью. – СПб.: Изд-во Михайлова В.А. – 2003. – 252 с.
14. Стилістика и литературное редактирование / Под ред.проф. В.И.Макси- мова. М.: Гардарики, 2005. – 378 с.