культури української мови

Кафедра УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

          Історія кафедри української мови розпочинається з цик­лової комісії слов'янського мовознавства Київського інституту народної освіти, створеного 1920 р. на базі університету та Вищих жіночих курсів. Цикловою комісією, а потім кафед­рою протягом 1920-1937 рр. керував видатний славіст М.Грунський. Основні праці М.Грунського присвячені аналізові старослов’янських пам’яток. У пореволюційні роки вчений приділив значну увагу питанням української мови як автор навчальних посібників для широкого кола користувачів. Важливу роль у фаховій підготовці вчителів української мови відіграло видання книги для педвузів “Історія форм української мови”, написана М.Грунським у співавторстві з П.Ковальовим, який також у передвоєнні роки працював на кафедрі. У 1937 р. кафедру очолив видатний мовозна­вець професор. О.Синявський, з науковою та педагогічною діяльністю якого пов'язані визначні досягнення мовознавчої науки, зокрема нормування української літературної мови, дослідження теоретичних проблем фонології, культури мови, діалектології, створення правопису української мови. До 1950 р. кафедру очолював доцент Б. Кулик - автор підручників з української мови для вищої та середньої школи. Протягом 1937-1941 рр., а також у перші повоєнні роки на кафедрі працював видатний мовознавець професор М. Жовтобрюх, якому належать праці з історії української мови, історії українського мовознавства, а також численні підручники й посібники для студентів-філологів. 1950 року на базі кафедри створюються дві: кафедра ук­раїнської мови і кафедра російської мови. Значний внесок у розбудову кафедри зробив професор А.Медушевський - ав­тор фундаментального дослідження з методики вивчення фо­нетики і морфології української мови в середній школі, шкільного підручника з синтаксису української мови, співав­тор і відповідальний редактор підручника для педінститутів "Сучасна українська літературна мова". З 1976 по 1980 рр. кафедрою керував професор В.Лобо­да, якому належать монографічні праці з топоніміки та історичного синтаксису української мови. У різний час на кафедрі працювали доцент М.Бойчук – відомий дослідник проблем історії української мови і вида­вець писемних пам'яток ; доцент О.Блик – автор шкільних підручників та посібників з української мови, а також праць з історичного синтаксису української мови; доцент О.Бріцина – дослідниця лінгвістичної спадщини О. Потебні і автор по­сібників з української мови для вищої школи; професор Л.Мацько - дослідниця проблем стилістики української мови, співавтор підручників з української мови для вищої та серед­ньої школи, а також підручників для студентів-філологів зі стилістики української мови та риторики; Н.Кучеренко, науково-методична діяльність якої була зосереджена на створенні практичних навчальних по­сібників з української мови; доцент В.Войцехівська, наукові зацікавлення якої зорієнтовані на дослідження специфіки простого речення, зокрема, реалізації в ньому синтаксичної специфіки дієслова; доцент Л. Марченко - дослідниця лексичної синоніміки української мови; доц. Н. Шкуратяна - автор праць з методики викладан­ня української мови, підручників і посібників для середньої та вищої школи; доцент А. Очеретний, праці якого були при­свячені дослідженню діалектної лексики української мови, а також доценти Л.Давидова і Г.Довженко, праці яких були присвячені проблемам синтаксису української мови. З 1981 р. кафедру очолює професор А. Грищенко. У складі кафедри працюють профе­сори Г. Козачук, М.Плющ, а також доценти О.Леута, К.Паршак, М.Железняк, Н.Гальона, І.Овчиннікова, А.Висоцький, Л.Марчило, І.Дудко, старші викладачі О.Конєєва, С.Алексеєва, О.Куц, Д.Лісничий, асистент Н.Ханикіна. Протягом тривалого часу на кафедрі працювали професори С.Бевзенко і Г.Удовиченко. Науково-методична робота членів кафедрі охоплює ши­роке коло проблем українського мовознавства, безпосередньо пов'язаних з фаховою лінгвістичною підготовкою вчителів ук­раїнської мови і літератури. Праці професора, дійсного члена АПН України А.Гри­щенка присвячені питанням синтаксису, морфології та словот­вору української мови. Крім двох монографій, йому належать великі за обсягом розділи в таких фундаментальних працях, як "Сучасна ук­раїнська літературна мова. Синтаксис" за ред. О.Мельничука, "Історія української мови ("Морфологія" і "Синтаксис"), "Словотвір сучасної української мови"," Украинская грамматика", "Морфологічна будова української мови" та ін. Участь професора А.Грищенка в написанні праці "Історія української мови" в 4-х книгах відзначена премією імені І.Франка НАН України. Під керівництвом професора А.Грищенка створено підручник для філологічних факультетів університетів та інститутів "Сучасна українська літературна мова" (перше ви­дання - 1993р., друге - 1997р., третє - 2002 р.). Професор С. Бевзенко відомий науковій громадськості як визначний фахівець, у працях якого знайшли кваліфіко­ваний аналіз різноманітні проблеми історії та діалектології української мови, він автор підручника " Ук­раїнська діалектологія" для студентів-філологів. Професор С. Бевзенко — один із співавторів академічної праці "Істо­рія української мови. Морфологія", відповідальний редактор важливої лексикографічної праці "Інверсійний словник ук­раїнської мови", автор монографічного дослідження з історії українського мовознавства. Наукові зацікавлення професора П.Дудика, який працював на кафедрі протягом 1996-1998 рр., стосуються передусім синтаксису української мови, зокрема тих проблем цього граматичного аспекту мовної структури, які безпосеред­ньо пов'язані з живомовною реалізацією синтаксичних струк­тур. Професор Г.Козачук відома як кваліфікований дослід­ник лексичної специфіки волинських говірок української мови на широкому культурно-етнографічному тлі. Не менш важливим в науково-педагогічній діяльності професора Г. Козачук стали проблеми синтаксису, а також лінгводидактичний опис функціонування сучасної української літературної мови, відображений у її підручниках та посібниках для студентів-філологів, зокрема таких, як "Українська мова. Практикум", "Практичний курс українсь­кої мови" (у співавторстві), "Українська мова — для абі­турієнтів". Професор М. Плющ належить до відомих дослідників, її теоретичні мовознавчі студії знаходять практичне втілення у підручниках і посібниках для вищої і середньої школи. Коло наукових зацікавлень М.Плющ – питання словотвору, теоретичні аспекти функціонування синтаксичної системи української мови. Крім того, вона взяла участь у написанні підручника "Сучасна ук­раїнська літературна мова" (3-є видання 2002 р.), як відпові­дальний редактор і співавтор підготувала підручник для нефахових факультетів " Сучасна українська літературна мова (1994, 2000). Професор М.Плющ - автор методичних посібників "Словотворення та його вив­чення в школі", "Вивчення морфології у 5-6 класах". Професор Г. Удовиченко — відомий дослідник синтак­сису, важливі аспекти якого висвітлено в монографії "Сло­восполучення в сучасній українській мові". Другим важли­вим аспектом наукової роботи професора Г. Удовиченка були питання фразеології української мови, зокрема, її лексиког­рафічна інтерпретація. Доцент О. Леута взяв участь у написанні підручника "Сучасна українська літературна мова" за ред. М.Плющ і збірника вправ, що забезпечує практичний аспект використан­ня згаданого підручника. Він досліджує синтаксичну проблематику, пов'язану з роллю дієслівного предиката у структурно-семантичній організації речення. О.Леута – автор підручника “Старослов’янська мова” для студентів педагогічних університетів. Доцент А.Висоцький – автор праць з питань семантичного аналізу якісних прикметників, працює над докторською дисертацією, присвяченою аналізові ролі прислівників і функціонально співвідносних з ними компонентів у формуванні адвербіальної синтаксичної сфери у структурі простого речення. Доцент Н.Гальона — співавтор збірника вправ з сучасної української літературної мови за ред. М.Плющ. Теоретичні аспекти її студій зосереджені у сфері модальної організації речення (висловлення) і проблем валентності лексичних одиниць. Предметом наукових зацікавлень доцента І.Овчиннікової є семантико-валентнісний аналіз дієслівної лексики української мови, зокре­ма лексикографічна інтерпретація дієслівної сполучуваності. Доцент М.Железняк продовжує вивчення синтаксичної системи говорів Лівобережного Полісся. Доцент К.Паршак досліджує історичне становлення лек­сики східнослов'янських мов, пов'язаної з номінаціями у сфері ремесел та промислового виробництва. Доцент І.Дудко працює над монографічним дослідженням з питань ономасіологічних характеристик дієслівних граматичних категорій. Старший викладач О.Куц досліджує питання дієслівної валентності з погляду граматичної і семантичної субкатегоризації відповідних лексичних одиниць. Наукова робота старшого викладача Д.Лісничого пов’язана з аналізом функціонування лексико-семантичних груп лексики у поетичних текстах. Старші викладачі О.Конєєва і С.Алексеєва досліджують проблеми структури простого речення. Кафедра забезпечує викладання курсів "Сучасна украї­нська літературна мова", "Історична граматика української мови", "Вступ до мовознавства", "Загальне мовознавство", "Старослов'янська мова", "Українська діалектологія" на фа­культеті української філології (денна та заочна форма на­вчання), вечірньому факультеті. При кафедрі української мови функціонує аспірантура за фахом, випускники якої пра­цюють у науково-дослідних інститутах НАН України, університетах і педаго­гічних університетах України.