Вечорниці на Андрія
Нещодавно на факультеті української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка відбувся інтерактивний захід «Вечорниці на Андрія». Захід ініціювала кафедра історії та етнополітики, а провели його студенти-українознавці ІV курсу Марія Бадьон, Ірина Басанська, Юлія Голуб, Вікторія Сиротенко та Віталіна Хода.
У вступному слові ведучі розповіли про місце Дня Андрія Первозванного у народному календарі українців. Присутні дізналися про те, що українські дівчата традиційно ворожили у ніч під Андрія й вірили, що Андрієва ніч допоможе їм пізнати свою долю. Звичайно, головне питання, яке найбільше цікавить дівчат в усі часи – чи вийде заміж цього року, чи доведеться протягом року дівувати. Тож усі присутні студентки та викладачі змогли власноруч поворожити.
Перше питання, відповідь на яке присутні мали отримати, полягало у тому, хто ж перший вийде заміж. Для того, щоб це визначити дівчата згідно обряду зняли взуття з лівої ноги і по черзі «крокували» до дверей, пересуваючи один за одним свій чобіток. Чий чобіток першим дістанеться до дверей, та щасливиця і перша вийде заміж.
Отож, з’ясувавши, відповідь на перше запитання учасники вечорниць мали отримати відповідь і на наступне: «Як зватимуть суджену/судженого?». З цією метою хлопці і дівчата мали витягнути свій щасливий пиріжок із аркушиком, на якому було зазначене ім’я «другої половинки». Окрім іншого, це ворожіння виявилося ще й смачним. До речі, пиріжки були приготовлені організаторами заходу за стародавнім рецептом.
На наступному етапі учасники вечорниць ворожили на свою долю. Для цього слід було вилити розтоплений віск у мисочку з водою і «прочитати» отримані знаки. Цікавим виявилося ворожіння із підслуховування під аудиторіями. Слова, які дівчата почули, слід було відповідним чином інтерпретувати, пророкуючи свою долю.
Хлопці, а точніше один-єдиний, але, безперечно, найкращий, теж взяв участь у ворожінні. Владиславу потрібно було отримати відповідь на запитання, чи буте сварливою його дружина. Для цього юнак мав дістати ротом каблучку із мисочки з водою не намочивши носа. Слід відмітити наполегливість Владислава, якому все ж вдалося «вийти сухим із води».
Кульмінацією вечорниць стала Калита. Калита – великий корж із білого борошна. Нашу калиту приготувала за давнім сімейним рецептом студентка Ірина Басанська. «Пан Калитинський» мав охороняти калиту, а «пан Коцюбинський», не зважаючи на усі намагання охоронця розсмішити, мав не засміявшись калиту вкусити. Наприкінці заходу кожен присутній отримав по шматочку калити разом з ароматним узваром.
Інтерактивний захід «Вечорниці на Андрія» пройшов у затишній атмосфері, із жартами та усмішками, окрім того учасники збагатилися знаннями щодо традицій проведення вечорниць. Звернення до традицій нашого народу сьогодні як ніколи актуальне, адже відома істина: «той, хто не пам’ятає свого минулого, не вартий майбутнього». Особлива цінність проведення такого заходу серед майбутніх педагогів, адже незабаром студенти-драгоманівці підуть до школи і вже як учителі будуть доносити до сучасних школярів українські звичаї та культуру, докладатимуть зусиль до духовного збагачення юних громадян України.
Олена Подобєд,
доцент кафедри історії та етнополітики
