У добру путь, найкращі випускники!
Дякуємо, що розділи з нами цей день! Вступаючи у 2017 році на факультет української філології та літературної творчості імені Андрія Малишка, юні, ще зовсім не свідомі пташата, явно не розуміли, який цінний досвід на них чекає. Ми пройшли разом тернистий шлях упродовж 5,5 років. Зустрічалися в авдиторіях на лекціях, від вас ховали шпаргалки на перших іспитах, в поті чола готувалися до коловіумів, вчили під кафедрами вірші, захищали страшні і не зовсім зрозумілі на той момент нам старослов'янську мову та історичну граматику. Вчилися публічно виступати, писати наукові роботи, захищати їх, вчилися навіть ставити серйозні конкурентні запитання на наукових конференціях.
Ми прожили унікальний досвід і вчилися разом із вами. Одягаючи маски під час страшного ковіду, комунікуючи на дистанційних платформах, хворіючи, ви, дорогі викладачі, попри все продовжували свою роботу. Викладалися на максимум: вчили нас, а ще - виконали своє найважливіше педагогічне завдання – навчили нас вчитися. Ба більше! Сформували національну свідомість, навчили відстоювати свої мовні і не лише кордони. Чітко окреслили, хто ворог, а хто друг. Посіяли зерно. І воно проросло.
Проросло в нашому вчителюванні у школах; проросло у якісно відредагованих текстах та професійних журналістських сюжетах; проросло у наших проєктах, які ви завжди підтримували , підтримуєте і підтримуватимете! Бо наш університет, наші викладачі - це старші друзі, порадники і люди, які завжди простягнуть руку допомоги.
Ми завжди знали, коли почалася війна. Розуміли, якою важливою є професія вчителя, філолога, видавця, журналіста. Не дарма в нашому студентському гімні є рядки «щоб наше лунало постійно, ми слово беремось плекати». Обіцяємо!
Сьогодні, як ніколи, усвідомлюємо нашу місію. Обіцяємо нести її шкільними класами, каналами, установами містечок і сіл. Обіцяємо, ви будете пишатися нами так, як сьогодні ми пишаємося вами. Ваші знання завжди будуть фундаментом не лише в нашій професійній діяльності, але й наукою в житті. Вони будуть завжди з нами. Як і ми будемо біля вас. Бо колишніх драгоманівців не буває.
Ми пройшли і проходимо складний шлях. Разом із вами вчимося заново існувати в умовах повномасштабної війни. Ховаючись від ракет, обстрілів, в умовах темряви ви продовжили нас вчити, а ми - продовжили навчатися.
Як ніколи цінно фізично та, як це можливо в нинішніх умовах, урочисто отримувати документи, які підтверджують цю тернисту дорогу. І ми завдячуємо цим найбільше усім героям сьогодення: військовим, волонтерам, медикам, енергетикам. Ми завдячуємо тим, що сьогодні тут, і нашим одноліткам. Багато студентів, випускників та викладачів із 2014 року, перебуваючи на фронті, дали нам можливість сьогодні отримати дипломи. Сергій Федорівський, Олексій Степаненко, Роман Солоха, Павло Наконечний, Анастасія Тагірова, Анастасія Гвоздецька та багато інших студентів і випускників нашого університету віддали своє життя заради кожного з нас. Вічна пам'ять Героям!
Нині ж багато і далі продовжують боротьбу. Серед них і студентки нашого факультету Дарина Козачок та Оксана Рубаняк. У 2014 році наші попередники, випускники факультету, маніфестом з українським 15-метровим стягом отримували свої дипломи. Цього дня ми на знак подяки за можливість вчитися підписали прапор від випускників 2023 року і разом із донатами (чим і завдячуємо кожному, хто доєднався) передали на потреби ЗСУ Тетяні Руденькій та військовому Анатолію Кірді. Нам вдалося передати 18 320 грн.
Ми вклоняємося за знання нашим одноліткам, які зробили свого часу вибір, на який не наважлися ми і, тримаючи щит від куль, дали можливість нам мати випуск. Ми обіцяємо усім, хто нині тримає нам небо, старанно виконувати свою роботу на усіх фронтах. Писати крізь тишу, чесно будувати мову і Україну. І вічно пам'ятати про ціну наших дипломів.
Сьогодні, у 2023 році, перед вами вже не пташата, а свідомі дорослі люди, які обіцяють бути гідними отриманої цінної можливості жити. Бути гідними почесного знання - випускників-драгоманівців. Слава Переможній Україні!
Фото: Олег Кались, Дарія Суха, Маргарита Самойлюк, Наталя Фінічук, Тетяна Урись
Студенство, ви найкращі! Дякую, що вірили стільки років. залишаю на вас найрідніше!
Софія Денисюк, випускниця факультету
